кукурудзівни́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кукурудзівни́цький | кукурудзівни́цька | кукурудзівни́цьке | кукурудзівни́цькі |
родовий | кукурудзівни́цького | кукурудзівни́цької | кукурудзівни́цького | кукурудзівни́цьких |
давальний | кукурудзівни́цькому | кукурудзівни́цькій | кукурудзівни́цькому | кукурудзівни́цьким |
знахідний | кукурудзівни́цький, кукурудзівни́цького | кукурудзівни́цьку | кукурудзівни́цьке | кукурудзівни́цькі, кукурудзівни́цьких |
орудний | кукурудзівни́цьким | кукурудзівни́цькою | кукурудзівни́цьким | кукурудзівни́цькими |
місцевий | на/у кукурудзівни́цькому, кукурудзівни́цькім | на/у кукурудзівни́цькій | на/у кукурудзівни́цькому, кукурудзівни́цькім | на/у кукурудзівни́цьких |