| кукурі́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | кукурі́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кукурі́кнімо, кукурі́кнім | |
| 2 особа | кукурі́кни | кукурі́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кукурі́кну | кукурі́кнемо, кукурі́кнем |
| 2 особа | кукурі́кнеш | кукурі́кнете |
| 3 особа | кукурі́кне | кукурі́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | кукурі́кнув | кукурі́кнули |
| жін.р. | кукурі́кнула | |
| сер.р. | кукурі́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кукурі́кнувши | ||