| кукі́бник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кукі́бник | кукі́бники |
| родовий | кукі́бника | кукі́бників |
| давальний | кукі́бникові, кукі́бнику | кукі́бникам |
| знахідний | кукі́бника | кукі́бників |
| орудний | кукі́бником | кукі́бниками |
| місцевий | на/у кукі́бникові, кукі́бнику | на/у кукі́бниках |
| кличний | кукі́бнику | кукі́бники |
| [діал.] |