| кула́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кула́чник | кула́чники |
| родовий | кула́чника | кула́чників |
| давальний | кула́чникові, кула́чнику | кула́чникам |
| знахідний | кула́чника | кула́чників |
| орудний | кула́чником | кула́чниками |
| місцевий | на/у кула́чникові, кула́чнику | на/у кула́чниках |
| кличний | кула́чнику | кула́чники |
| [рідко] |