| кулеме́т – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кулеме́т | кулеме́ти |
| родовий | кулеме́та | кулеме́тів |
| давальний | кулеме́ту, кулеме́тові | кулеме́там |
| знахідний | кулеме́т | кулеме́ти |
| орудний | кулеме́том | кулеме́тами |
| місцевий | на/у кулеме́ті | на/у кулеме́тах |
| кличний | кулеме́те* | кулеме́ти* |