кульови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кульови́й | кульова́ | кульове́ | кульові́ |
родовий | кульово́го | кульово́ї | кульово́го | кульови́х |
давальний | кульово́му | кульові́й | кульово́му | кульови́м |
знахідний | кульови́й, кульово́го | кульову́ | кульове́ | кульові́, кульови́х |
орудний | кульови́м | кульово́ю | кульови́м | кульови́ми |
місцевий | на/у кульово́му, кульові́м | на/у кульові́й | на/у кульово́му, кульові́м | на/у кульови́х |