| кульчієве́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кульчієве́цький | кульчієве́цька | кульчієве́цьке | кульчієве́цькі |
| родовий | кульчієве́цького | кульчієве́цької | кульчієве́цького | кульчієве́цьких |
| давальний | кульчієве́цькому | кульчієве́цькій | кульчієве́цькому | кульчієве́цьким |
| знахідний | кульчієве́цький, кульчієве́цького | кульчієве́цьку | кульчієве́цьке | кульчієве́цькі, кульчієве́цьких |
| орудний | кульчієве́цьким | кульчієве́цькою | кульчієве́цьким | кульчієве́цькими |
| місцевий | на/у кульчієве́цькому, кульчієве́цькім | на/у кульчієве́цькій | на/у кульчієве́цькому, кульчієве́цькім | на/у кульчієве́цьких |