наби́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | наби́ваний | наби́вана | наби́ване | наби́вані |
родовий | наби́ваного | наби́ваної | наби́ваного | наби́ваних |
давальний | наби́ваному | наби́ваній | наби́ваному | наби́ваним |
знахідний | наби́ваний | наби́вану | наби́ване | наби́вані |
орудний | наби́ваним | наби́ваною | наби́ваним | наби́ваними |
місцевий | на/у наби́ваному, наби́ванім | на/у наби́ваній | на/у наби́ваному, наби́ванім | на/у наби́ваних |