набіди́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | набіди́тися, набіди́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | набіді́мося, набіді́мось, набіді́мся | |
2 особа | набіди́ся, набіди́сь | набіді́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | набіджу́ся, набіджу́сь | набідимо́ся, набідимо́сь, набіди́мся |
2 особа | набіди́шся | набідите́ся, набідите́сь |
3 особа | набіди́ться | набідя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | набіди́вся, набіди́всь | набіди́лися, набіди́лись |
жін.р. | набіди́лася, набіди́лась | |
сер.р. | набіди́лося, набіди́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
набіди́вшись |