надпи́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | надпи́тий | надпи́та | надпи́те | надпи́ті |
родовий | надпи́того | надпи́тої | надпи́того | надпи́тих |
давальний | надпи́тому | надпи́тій | надпи́тому | надпи́тим |
знахідний | надпи́тий | надпи́ту | надпи́те | надпи́ті |
орудний | надпи́тим | надпи́тою | надпи́тим | надпи́тими |
місцевий | на/у надпи́тому, надпи́тім | на/у надпи́тій | на/у надпи́тому, надпи́тім | на/у надпи́тих |