надпрові́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | надпрові́дний | надпрові́дна | надпрові́дне | надпрові́дні |
родовий | надпрові́дного | надпрові́дної | надпрові́дного | надпрові́дних |
давальний | надпрові́дному | надпрові́дній | надпрові́дному | надпрові́дним |
знахідний | надпрові́дний | надпрові́дну | надпрові́дне | надпрові́дні |
орудний | надпрові́дним | надпрові́дною | надпрові́дним | надпрові́дними |
місцевий | на/у надпрові́дному, надпрові́днім | на/у надпрові́дній | на/у надпрові́дному, надпрові́днім | на/у надпрові́дних |