| надтеку́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | надтеку́чий | надтеку́ча | надтеку́че | надтеку́чі |
| родовий | надтеку́чого | надтеку́чої | надтеку́чого | надтеку́чих |
| давальний | надтеку́чому | надтеку́чій | надтеку́чому | надтеку́чим |
| знахідний | надтеку́чий | надтеку́чу | надтеку́че | надтеку́чі |
| орудний | надтеку́чим | надтеку́чою | надтеку́чим | надтеку́чими |
| місцевий | на/у надтеку́чому, надтеку́чім | на/у надтеку́чій | на/у надтеку́чому, надтеку́чім | на/у надтеку́чих |
| [фіз.] | ||||