нацукро́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нацукро́ваний | нацукро́вана | нацукро́ване | нацукро́вані |
родовий | нацукро́ваного | нацукро́ваної | нацукро́ваного | нацукро́ваних |
давальний | нацукро́ваному | нацукро́ваній | нацукро́ваному | нацукро́ваним |
знахідний | нацукро́ваний | нацукро́вану | нацукро́ване | нацукро́вані |
орудний | нацукро́ваним | нацукро́ваною | нацукро́ваним | нацукро́ваними |
місцевий | на/у нацукро́ваному, нацукро́ванім | на/у нацукро́ваній | на/у нацукро́ваному, нацукро́ванім | на/у нацукро́ваних |