| нацу́плений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нацу́плений | нацу́плена | нацу́плене | нацу́плені |
| родовий | нацу́пленого | нацу́пленої | нацу́пленого | нацу́плених |
| давальний | нацу́пленому | нацу́пленій | нацу́пленому | нацу́пленим |
| знахідний | нацу́плений | нацу́плену | нацу́плене | нацу́плені |
| орудний | нацу́пленим | нацу́пленою | нацу́пленим | нацу́пленими |
| місцевий | на/у нацу́пленому, нацу́пленім | на/у нацу́пленій | на/у нацу́пленому, нацу́пленім | на/у нацу́плених |
| [розм.] | ||||