| нацу́плюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нацу́плюваний | нацу́плювана | нацу́плюване | нацу́плювані |
| родовий | нацу́плюваного | нацу́плюваної | нацу́плюваного | нацу́плюваних |
| давальний | нацу́плюваному | нацу́плюваній | нацу́плюваному | нацу́плюваним |
| знахідний | нацу́плюваний, нацу́плюваного | нацу́плювану | нацу́плюване | нацу́плювані, нацу́плюваних |
| орудний | нацу́плюваним | нацу́плюваною | нацу́плюваним | нацу́плюваними |
| місцевий | на/у нацу́плюваному, нацу́плюванім | на/у нацу́плюваній | на/у нацу́плюваному, нацу́плюванім | на/у нацу́плюваних |