| націоналізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | націоналізува́тися, націоналізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | націоналізува́тиметься | націоналізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | націоналізу́ється | націоналізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| націоналізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | націоналізува́вся, націоналізува́всь | націоналізува́лися, націоналізува́лись |
| жін. р. | націоналізува́лася, націоналізува́лась | |
| сер. р. | націоналізува́лося, націоналізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| націоналізува́вшись | ||