начепу́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | начепу́рений | начепу́рена | начепу́рене | начепу́рені |
родовий | начепу́реного | начепу́реної | начепу́реного | начепу́рених |
давальний | начепу́реному | начепу́реній | начепу́реному | начепу́реним |
знахідний | начепу́рений, начепу́реного | начепу́рену | начепу́рене | начепу́рені, начепу́рених |
орудний | начепу́реним | начепу́реною | начепу́реним | начепу́реними |
місцевий | на/у начепу́реному, начепу́ренім | на/у начепу́реній | на/у начепу́реному, начепу́ренім | на/у начепу́рених |