начполі́т – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | начполі́т | начполі́ти |
родовий | начполі́та | начполі́тів |
давальний | начполі́тові, начполі́ту | начполі́там |
знахідний | начполі́та | начполі́тів |
орудний | начполі́том | начполі́тами |
місцевий | на/у начполі́тові, начполі́ті | на/у начполі́тах |
кличний | начполі́те | начполі́ти |
[іст.] |