нашу́млювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | нашу́млювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нашу́млюймо | |
2 особа | нашу́млюй | нашу́млюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нашу́млюватиму | нашу́млюватимемо, нашу́млюватимем |
2 особа | нашу́млюватимеш | нашу́млюватимете |
3 особа | нашу́млюватиме | нашу́млюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нашу́млюю | нашу́млюємо, нашу́млюєм |
2 особа | нашу́млюєш | нашу́млюєте |
3 особа | нашу́млює | нашу́млюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нашу́млюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нашу́млював | нашу́млювали |
жін. р. | нашу́млювала | |
сер. р. | нашу́млювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нашу́млюваний | ||
Безособова форма | ||
нашу́млювано | ||
Дієприслівник | ||
нашу́млювавши |