| нащу́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нащу́лений | нащу́лена | нащу́лене | нащу́лені |
| родовий | нащу́леного | нащу́леної | нащу́леного | нащу́лених |
| давальний | нащу́леному | нащу́леній | нащу́леному | нащу́леним |
| знахідний | нащу́лений, нащу́леного | нащу́лену | нащу́лене | нащу́лені, нащу́лених |
| орудний | нащу́леним | нащу́леною | нащу́леним | нащу́леними |
| місцевий | на/у нащу́леному, нащу́ленім | на/у нащу́леній | на/у нащу́леному, нащу́ленім | на/у нащу́лених |