наї́вничати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | наї́вничати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наї́вничаймо | |
2 особа | наї́вничай | наї́вничайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наї́вничатиму | наї́вничатимемо, наї́вничатимем |
2 особа | наї́вничатимеш | наї́вничатимете |
3 особа | наї́вничатиме | наї́вничатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наї́вничаю | наї́вничаємо, наї́вничаєм |
2 особа | наї́вничаєш | наї́вничаєте |
3 особа | наї́вничає | наї́вничають |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
наї́вничаючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | наї́вничав | наї́вничали |
жін. р. | наї́вничала | |
сер. р. | наї́вничало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наї́вничавши |