неавтомати́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неавтомати́чний | неавтомати́чна | неавтомати́чне | неавтомати́чні |
родовий | неавтомати́чного | неавтомати́чної | неавтомати́чного | неавтомати́чних |
давальний | неавтомати́чному | неавтомати́чній | неавтомати́чному | неавтомати́чним |
знахідний | неавтомати́чний, неавтомати́чного | неавтомати́чну | неавтомати́чне | неавтомати́чні, неавтомати́чних |
орудний | неавтомати́чним | неавтомати́чною | неавтомати́чним | неавтомати́чними |
місцевий | на/у неавтомати́чному, неавтомати́чнім | на/у неавтомати́чній | на/у неавтомати́чному, неавтомати́чнім | на/у неавтомати́чних |