небайду́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | небайду́жний | небайду́жна | небайду́жне | небайду́жні |
родовий | небайду́жного | небайду́жної | небайду́жного | небайду́жних |
давальний | небайду́жному | небайду́жній | небайду́жному | небайду́жним |
знахідний | небайду́жний, небайду́жного | небайду́жну | небайду́жне | небайду́жні, небайду́жних |
орудний | небайду́жним | небайду́жною | небайду́жним | небайду́жними |
місцевий | на/у небайду́жному, небайду́жнім | на/у небайду́жній | на/у небайду́жному, небайду́жнім | на/у небайду́жних |