небереже́ний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | небереже́ний | небереже́на | небереже́не | небереже́ні |
родовий | небереже́ного | небереже́ної | небереже́ного | небереже́них |
давальний | небереже́ному | небереже́ній | небереже́ному | небереже́ним |
знахідний | небереже́ний, небереже́ного | небереже́ну | небереже́не | небереже́ні, небереже́них |
орудний | небереже́ним | небереже́ною | небереже́ним | небереже́ними |
місцевий | на/у небереже́ному, небереже́нім | на/у небереже́ній | на/у небереже́ному, небереже́нім | на/у небереже́них |