неблагозву́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неблагозву́чний | неблагозву́чна | неблагозву́чне | неблагозву́чні |
родовий | неблагозву́чного | неблагозву́чної | неблагозву́чного | неблагозву́чних |
давальний | неблагозву́чному | неблагозву́чній | неблагозву́чному | неблагозву́чним |
знахідний | неблагозву́чний | неблагозву́чну | неблагозву́чне | неблагозву́чні |
орудний | неблагозву́чним | неблагозву́чною | неблагозву́чним | неблагозву́чними |
місцевий | на/у неблагозву́чному, неблагозву́чнім | на/у неблагозву́чній | на/у неблагозву́чному, неблагозву́чнім | на/у неблагозву́чних |