невме́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невме́нний | невме́нна | невме́нне | невме́нні |
родовий | невме́нного | невме́нної | невме́нного | невме́нних |
давальний | невме́нному | невме́нній | невме́нному | невме́нним |
знахідний | невме́нний, невме́нного | невме́нну | невме́нне | невме́нні, невме́нних |
орудний | невме́нним | невме́нною | невме́нним | невме́нними |
місцевий | на/у невме́нному, невме́ннім | на/у невме́нній | на/у невме́нному, невме́ннім | на/у невме́нних |