| нев’я́нучий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нев’я́нучий | нев’я́нуча | нев’я́нуче | нев’я́нучі |
| родовий | нев’я́нучого | нев’я́нучої | нев’я́нучого | нев’я́нучих |
| давальний | нев’я́нучому | нев’я́нучій | нев’я́нучому | нев’я́нучим |
| знахідний | нев’я́нучий, нев’я́нучого | нев’я́нучу | нев’я́нуче | нев’я́нучі, нев’я́нучих |
| орудний | нев’я́нучим | нев’я́нучою | нев’я́нучим | нев’я́нучими |
| місцевий | на/у нев’я́нучому, нев’я́нучім | на/у нев’я́нучій | на/у нев’я́нучому, нев’я́нучім | на/у нев’я́нучих |