| нев’яну́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нев’яну́щий | нев’яну́ща | нев’яну́ще | нев’яну́щі |
| родовий | нев’яну́щого | нев’яну́щої | нев’яну́щого | нев’яну́щих |
| давальний | нев’яну́щому | нев’яну́щій | нев’яну́щому | нев’яну́щим |
| знахідний | нев’яну́щий, нев’яну́щого | нев’яну́щу | нев’яну́ще | нев’яну́щі, нев’яну́щих |
| орудний | нев’яну́щим | нев’яну́щою | нев’яну́щим | нев’яну́щими |
| місцевий | на/у нев’яну́щому, нев’яну́щім | на/у нев’яну́щій | на/у нев’яну́щому, нев’яну́щім | на/у нев’яну́щих |