| невідв’я́зний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невідв’я́зний | невідв’я́зна | невідв’я́зне | невідв’я́зні |
| родовий | невідв’я́зного | невідв’я́зної | невідв’я́зного | невідв’я́зних |
| давальний | невідв’я́зному | невідв’я́зній | невідв’я́зному | невідв’я́зним |
| знахідний | невідв’я́зний, невідв’я́зного | невідв’я́зну | невідв’я́зне | невідв’я́зні, невідв’я́зних |
| орудний | невідв’я́зним | невідв’я́зною | невідв’я́зним | невідв’я́зними |
| місцевий | на/у невідв’я́зному, невідв’я́знім | на/у невідв’я́зній | на/у невідв’я́зному, невідв’я́знім | на/у невідв’я́зних |