| невідділи́мий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невідділи́мий | невідділи́ма | невідділи́ме | невідділи́мі |
| родовий | невідділи́мого | невідділи́мої | невідділи́мого | невідділи́мих |
| давальний | невідділи́мому | невідділи́мій | невідділи́мому | невідділи́мим |
| знахідний | невідділи́мий, невідділи́мого | невідділи́му | невідділи́ме | невідділи́мі, невідділи́мих |
| орудний | невідділи́мим | невідділи́мою | невідділи́мим | невідділи́мими |
| місцевий | на/у невідділи́мому, невідділи́мім | на/у невідділи́мій | на/у невідділи́мому, невідділи́мім | на/у невідділи́мих |
| [рідко] | ||||