| невідлу́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невідлу́чний | невідлу́чна | невідлу́чне | невідлу́чні |
| родовий | невідлу́чного | невідлу́чної | невідлу́чного | невідлу́чних |
| давальний | невідлу́чному | невідлу́чній | невідлу́чному | невідлу́чним |
| знахідний | невідлу́чний, невідлу́чного | невідлу́чну | невідлу́чне | невідлу́чні, невідлу́чних |
| орудний | невідлу́чним | невідлу́чною | невідлу́чним | невідлу́чними |
| місцевий | на/у невідлу́чному, невідлу́чнім | на/у невідлу́чній | на/у невідлу́чному, невідлу́чнім | на/у невідлу́чних |