невідми́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідми́тий | невідми́та | невідми́те | невідми́ті |
родовий | невідми́того | невідми́тої | невідми́того | невідми́тих |
давальний | невідми́тому | невідми́тій | невідми́тому | невідми́тим |
знахідний | невідми́тий, невідми́того | невідми́ту | невідми́те | невідми́ті, невідми́тих |
орудний | невідми́тим | невідми́тою | невідми́тим | невідми́тими |
місцевий | на/у невідми́тому, невідми́тім | на/у невідми́тій | на/у невідми́тому, невідми́тім | на/у невідми́тих |