невідмі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідмі́нний | невідмі́нна | невідмі́нне | невідмі́нні |
родовий | невідмі́нного | невідмі́нної | невідмі́нного | невідмі́нних |
давальний | невідмі́нному | невідмі́нній | невідмі́нному | невідмі́нним |
знахідний | невідмі́нний, невідмі́нного | невідмі́нну | невідмі́нне | невідмі́нні, невідмі́нних |
орудний | невідмі́нним | невідмі́нною | невідмі́нним | невідмі́нними |
місцевий | на/у невідмі́нному, невідмі́ннім | на/у невідмі́нній | на/у невідмі́нному, невідмі́ннім | на/у невідмі́нних |