невідмі́нюваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідмі́нюваний | невідмі́нювана | невідмі́нюване | невідмі́нювані |
родовий | невідмі́нюваного | невідмі́нюваної | невідмі́нюваного | невідмі́нюваних |
давальний | невідмі́нюваному | невідмі́нюваній | невідмі́нюваному | невідмі́нюваним |
знахідний | невідмі́нюваний | невідмі́нювану | невідмі́нюване | невідмі́нювані |
орудний | невідмі́нюваним | невідмі́нюваною | невідмі́нюваним | невідмі́нюваними |
місцевий | на/у невідмі́нюваному, невідмі́нюванім | на/у невідмі́нюваній | на/у невідмі́нюваному, невідмі́нюванім | на/у невідмі́нюваних |