незму́шений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незму́шений | незму́шена | незму́шене | незму́шені |
родовий | незму́шеного | незму́шеної | незму́шеного | незму́шених |
давальний | незму́шеному | незму́шеній | незму́шеному | незму́шеним |
знахідний | незму́шений, незму́шеного | незму́шену | незму́шене | незму́шені, незму́шених |
орудний | незму́шеним | незму́шеною | незму́шеним | незму́шеними |
місцевий | на/у незму́шеному, незму́шенім | на/у незму́шеній | на/у незму́шеному, незму́шенім | на/у незму́шених |
[рідко] |