незодя́гнутий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незодя́гнутий | незодя́гнута | незодя́гнуте | незодя́гнуті |
родовий | незодя́гнутого | незодя́гнутої | незодя́гнутого | незодя́гнутих |
давальний | незодя́гнутому | незодя́гнутій | незодя́гнутому | незодя́гнутим |
знахідний | незодя́гнутий, незодя́гнутого | незодя́гнуту | незодя́гнуте | незодя́гнуті, незодя́гнутих |
орудний | незодя́гнутим | незодя́гнутою | незодя́гнутим | незодя́гнутими |
місцевий | на/у незодя́гнутому, незодя́гнутім | на/у незодя́гнутій | на/у незодя́гнутому, незодя́гнутім | на/у незодя́гнутих |