| незруйно́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незруйно́ваний | незруйно́вана | незруйно́ване | незруйно́вані |
| родовий | незруйно́ваного | незруйно́ваної | незруйно́ваного | незруйно́ваних |
| давальний | незруйно́ваному | незруйно́ваній | незруйно́ваному | незруйно́ваним |
| знахідний | незруйно́ваний | незруйно́вану | незруйно́ване | незруйно́вані |
| орудний | незруйно́ваним | незруйно́ваною | незруйно́ваним | незруйно́ваними |
| місцевий | на/у незруйно́ваному, незруйно́ванім | на/у незруйно́ваній | на/у незруйно́ваному, незруйно́ванім | на/у незруйно́ваних |