| незря́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незря́чий | незря́ча | незря́че | незря́чі |
| родовий | незря́чого | незря́чої | незря́чого | незря́чих |
| давальний | незря́чому | незря́чій | незря́чому | незря́чим |
| знахідний | незря́чого, незря́чий | незря́чу | незря́че | незря́чих, незря́чі |
| орудний | незря́чим | незря́чою | незря́чим | незря́чими |
| місцевий | на/у незря́чому, незря́чім | на/у незря́чій | на/у незря́чому, незря́чім | на/у незря́чих |