незупи́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незупи́нний | незупи́нна | незупи́нне | незупи́нні |
родовий | незупи́нного | незупи́нної | незупи́нного | незупи́нних |
давальний | незупи́нному | незупи́нній | незупи́нному | незупи́нним |
знахідний | незупи́нний, незупи́нного | незупи́нну | незупи́нне | незупи́нні, незупи́нних |
орудний | незупи́нним | незупи́нною | незупи́нним | незупи́нними |
місцевий | на/у незупи́нному, незупи́ннім | на/у незупи́нній | на/у незупи́нному, незупи́ннім | на/у незупи́нних |