некон’юнкту́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некон’юнкту́рний | некон’юнкту́рна | некон’юнкту́рне | некон’юнкту́рні |
родовий | некон’юнкту́рного | некон’юнкту́рної | некон’юнкту́рного | некон’юнкту́рних |
давальний | некон’юнкту́рному | некон’юнкту́рній | некон’юнкту́рному | некон’юнкту́рним |
знахідний | некон’юнкту́рний | некон’юнкту́рну | некон’юнкту́рне | некон’юнкту́рні |
орудний | некон’юнкту́рним | некон’юнкту́рною | некон’юнкту́рним | некон’юнкту́рними |
місцевий | на/у некон’юнкту́рному, некон’юнкту́рнім | на/у некон’юнкту́рній | на/у некон’юнкту́рному, некон’юнкту́рнім | на/у некон’юнкту́рних |