| некооперо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | некооперо́ваний | некооперо́вана | некооперо́ване | некооперо́вані |
| родовий | некооперо́ваного | некооперо́ваної | некооперо́ваного | некооперо́ваних |
| давальний | некооперо́ваному | некооперо́ваній | некооперо́ваному | некооперо́ваним |
| знахідний | некооперо́ваний, некооперо́ваного | некооперо́вану | некооперо́ване | некооперо́вані, некооперо́ваних |
| орудний | некооперо́ваним | некооперо́ваною | некооперо́ваним | некооперо́ваними |
| місцевий | на/у некооперо́ваному, некооперо́ванім | на/у некооперо́ваній | на/у некооперо́ваному, некооперо́ванім | на/у некооперо́ваних |