некоордино́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некоордино́ваний | некоордино́вана | некоордино́ване | некоордино́вані |
родовий | некоордино́ваного | некоордино́ваної | некоордино́ваного | некоордино́ваних |
давальний | некоордино́ваному | некоордино́ваній | некоордино́ваному | некоордино́ваним |
знахідний | некоордино́ваний | некоордино́вану | некоордино́ване | некоордино́вані |
орудний | некоордино́ваним | некоордино́ваною | некоордино́ваним | некоордино́ваними |
місцевий | на/у некоордино́ваному, некоордино́ванім | на/у некоордино́ваній | на/у некоордино́ваному, некоордино́ванім | на/у некоордино́ваних |