некорельо́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некорельо́ваний | некорельо́вана | некорельо́ване | некорельо́вані |
родовий | некорельо́ваного | некорельо́ваної | некорельо́ваного | некорельо́ваних |
давальний | некорельо́ваному | некорельо́ваній | некорельо́ваному | некорельо́ваним |
знахідний | некорельо́ваний, некорельо́ваного | некорельо́вану | некорельо́ване | некорельо́вані, некорельо́ваних |
орудний | некорельо́ваним | некорельо́ваною | некорельо́ваним | некорельо́ваними |
місцевий | на/у некорельо́ваному, некорельо́ванім | на/у некорельо́ваній | на/у некорельо́ваному, некорельо́ванім | на/у некорельо́ваних |