некультиво́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некультиво́ваний | некультиво́вана | некультиво́ване | некультиво́вані |
родовий | некультиво́ваного | некультиво́ваної | некультиво́ваного | некультиво́ваних |
давальний | некультиво́ваному | некультиво́ваній | некультиво́ваному | некультиво́ваним |
знахідний | некультиво́ваний, некультиво́ваного | некультиво́вану | некультиво́ване | некультиво́вані, некультиво́ваних |
орудний | некультиво́ваним | некультиво́ваною | некультиво́ваним | некультиво́ваними |
місцевий | на/у некультиво́ваному, некультиво́ванім | на/у некультиво́ваній | на/у некультиво́ваному, некультиво́ванім | на/у некультиво́ваних |