нелю́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нелю́дний | нелю́дна | нелю́дне | нелю́дні |
родовий | нелю́дного | нелю́дної | нелю́дного | нелю́дних |
давальний | нелю́дному | нелю́дній | нелю́дному | нелю́дним |
знахідний | нелю́дний | нелю́дну | нелю́дне | нелю́дні |
орудний | нелю́дним | нелю́дною | нелю́дним | нелю́дними |
місцевий | на/у нелю́дному, нелю́днім | на/у нелю́дній | на/у нелю́дному, нелю́днім | на/у нелю́дних |