немагні́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немагні́тний | немагні́тна | немагні́тне | немагні́тні |
родовий | немагні́тного | немагні́тної | немагні́тного | немагні́тних |
давальний | немагні́тному | немагні́тній | немагні́тному | немагні́тним |
знахідний | немагні́тний | немагні́тну | немагні́тне | немагні́тні |
орудний | немагні́тним | немагні́тною | немагні́тним | немагні́тними |
місцевий | на/у немагні́тному, немагні́тнім | на/у немагні́тній | на/у немагні́тному, немагні́тнім | на/у немагні́тних |