| неметки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неметки́й | неметка́ | неметке́ | неметкі́ |
| родовий | неметко́го | неметко́ї | неметко́го | неметки́х |
| давальний | неметко́му | неметкі́й | неметко́му | неметки́м |
| знахідний | неметко́го, неметки́й | неметку́ | неметке́ | неметки́х, неметкі́ |
| орудний | неметки́м | неметко́ю | неметки́м | неметки́ми |
| місцевий | на/у неметко́му, неметкі́м | на/у неметкі́й | на/у неметко́му, неметкі́м | на/у неметки́х |