немеханізо́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немеханізо́ваний | немеханізо́вана | немеханізо́ване | немеханізо́вані |
родовий | немеханізо́ваного | немеханізо́ваної | немеханізо́ваного | немеханізо́ваних |
давальний | немеханізо́ваному | немеханізо́ваній | немеханізо́ваному | немеханізо́ваним |
знахідний | немеханізо́ваний | немеханізо́вану | немеханізо́ване | немеханізо́вані |
орудний | немеханізо́ваним | немеханізо́ваною | немеханізо́ваним | немеханізо́ваними |
місцевий | на/у немеханізо́ваному, немеханізо́ванім | на/у немеханізо́ваній | на/у немеханізо́ваному, немеханізо́ванім | на/у немеханізо́ваних |