| немига́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | немига́ючий | немига́юча | немига́юче | немига́ючі |
| родовий | немига́ючого | немига́ючої | немига́ючого | немига́ючих |
| давальний | немига́ючому | немига́ючій | немига́ючому | немига́ючим |
| знахідний | немига́ючий, немига́ючого | немига́ючу | немига́юче | немига́ючі, немига́ючих |
| орудний | немига́ючим | немига́ючою | немига́ючим | немига́ючими |
| місцевий | на/у немига́ючому, немига́ючім | на/у немига́ючій | на/у немига́ючому, немига́ючім | на/у немига́ючих |