немру́щий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немру́щий | немру́ща | немру́ще | немру́щі |
родовий | немру́щого | немру́щої | немру́щого | немру́щих |
давальний | немру́щому | немру́щій | немру́щому | немру́щим |
знахідний | немру́щий, немру́щого | немру́щу | немру́ще | немру́щі, немру́щих |
орудний | немру́щим | немру́щою | немру́щим | немру́щими |
місцевий | на/у немру́щому, немру́щім | на/у немру́щій | на/у немру́щому, немру́щім | на/у немру́щих |